Загрузка...
Учебная работа. Дипломная работа: Інформаційна система Бібліотека університету
по курсу «ОРГАНІЗАЦІЯ БАЗ ДАНИХ»
Тема «Інформаційна система «Бібліотека університету»
Зміст
Вступ
1. Постановка задачі
2. Проектування бази даних
2.1 Відповідно до вимог поставленими в п.1 визначимо набір суті
2.2.Визначимо типи зв’язків між сутностями
2.3 Визначимо атрибути сутностей та їх типи
2.4. Вигляд інформаційної моделі
2.5 За даною інформаційною моделлю створюємо запити на створення таблиць
3. Програмна реалізація
3.1 З’єднання з базою даних
3.2 Обзор главных способов
4. Інструкція користувача
5. Контрольний приклад
Висновки
Перечень літератури
7
Вступ
Дана курсова бота має перед собою мету створення бази даних для бібліотеки університету. Кінцевий итог має бути створеною базою даних і програмною оболонкою, що полегшує використання цієї бази даних. Для реалізації поставленого завдання мною була вибрана СУБД POSTGRESQL, а для створення оболонки — мова програмування PHP.
На сьогоднішній денек випущена версія POSTGRESQL v8 (19 січня 2005 року), яка є значною подією в світі баз даних, оскільки кількість нових можливостей доданих в цій версії, дозволяє говорити про виникнення інтересу большого бізнесу як у використанні, так і його просуванні. Так, найбільша компанія в світі, Fujitsu підтримала роботи над версією 8, випустила комерційний модуль Extended Storage Management <HTTP://www.fastware.com/postgresql.html>. Ліберальна BSD-лицензия дозволяє комерційним компаніям випускати свої версії POSTGRESQL під своїм ім’ям і здійснювати комерційну підтримку. Наприклад, компанія Pervasive оголосила про випуск Pervasive Postgres <HTTP://www.pervasivepostgres.com/>.
POSTGRESQL підтримується на всіх сучасних системах (34 платформи) unix, включаючи найбільш поширені, такі як Linux, FREEBSD, NETBSD, OPENBSD, SUNOS, Solaris, DUX, а також під Mac OS X. Зачинаючи з версії 8.X POSTGRESQL працює в «native» режимі під MS Windows NT, Win2000, WINXP, Win2003. Відомо, що є успішні спроби працювати з POSTGRESQL під Novell Netware 6 і OS2.
Основні можливості і функціональність POSTGRESQL.
Надійність POSTGRESQL є перевіреним і доведеним фактом і забезпечується наступними можливостями:
Продуктивність POSTGRESQL грунтується на використанні індексів, інтелектуальному планувальнику запитів, тонкої системи блокувань, системі управління буферами пам’яті і кешування, чудовій масштабованості при конкурентній роботі.
Розширюваність POSTGRESQL означає, що користувач може набудовувати систему шляхом визначення нових функцій, агрегатів, типів, мов, індексів і операторів.
Підтримка SQL, окрім основних можливостей, властивих будь-який SQL базі даних, POSTGRESQL підтримує:
Багатий набір типів даних POSTGRESQL включає:
Символьні типи (character (n)) як визначено в стандарті SQL і тип text з удобно необмеженою довжиною.
Numeric тип підтримує довільну точність, дуже затребувану в наукових і фінансових застосуваннях.
Масиви згідно эталону SQL: 2003
Великі о’єкти (Large Objects) дозволяють зберігати в базі даних бінарні дані розміром до 2Gb
Геометричні типи (
ГИС (GIS) типи в POSTGRESQL є доказом розширюваності POSTGRESQL і дозволяють ефективно працювати з тривимірними даними. Подробиці можна знайти на сайті проекту PostGis <HTTP://postgis.refractions.net/>.
Мережевих типів (Network types) підтримують типи даних inet для IPV4, IPV6, а також cidr (Classless Internet Domain Routing) блоки і macaddr
Композитних типів (composite types) о’єднують один або декілька елементарних типів і дозволяють користувачам маніпулювати з складними о’єктами.
Тимчасові типи (timestamp, interval, date, time) реалізовані з дуже великою точністю
POSTGRESQL має дуже багатий набір вбудованих функцій і операторів для роботи з даними, повний перечень яких можна глянути в документації <HTTP://www.postgresql.org/docs/current/static/functions.html>.
Підтримка 25 різних наборів символів (charsets), включаючи ASCII, LATIN, WIN, KOI8 і UNICODE.
Підтримка NLS (Native Language Support)
Інтерфейси в POSTGRESQL реалізовані для доступу до бази даних з лави мов (C,C++,C#,python,Perl,ruby,php,Lisp та інші) і методів доступу до даних (JDBC, ODBC).
Процедурні мови дозволяють користувачам розробляти свої функції на стороні сервера, тим самим переносити логіку додатка на сторону бази даних, використовуючи мови програмування, відмінні від вбудованих SQL і C
Простота використання завжди була важливим чинником для розробників.
phpPgAdmin <HTTP://phppgadmin.sourceforge.net/> (ліцензія GPL) представляє можливість за допомогою Интернет-сервера браузера адмініструвати POSTGRESQL кластер.
pgAdmin III <HTTP://www.pgadmin.org/> (GNU Artistic license) надає зручний інтерфейс для роботи з базами даних POSTGRESQL і працює під Linux, FREEBSD і Windows 2000/XP.
PgEdit <http://www.pgedit.com/> — програмна середа для розробки додатків і SQL-редактор, доступна для Windows і Mac.
Безпека даних також є найважливішим нюансом будь-якої СУБД. У POSTGRESQL вона забезпечується 4-мя рівнями безпеки:
POSTGRESQL не можна запустити під привілейованим користувачем — системний контекст
SSL,SSH шифрування трафіку між клієнтом і сервером — мережевий контекст
Складна система аутентифікації на рівні хоста або IP адреси/підмережі.
Деталізована система прав доступу до всіх о’єктів бази даних, яка спільно з схемою, що забезпечує ізоляцію назв о’єктів для дерматологического користувача, POSTGRESQL надає багату і гнучку інфраструктуру.
1. Постановка задач
і
За завданням необхідно скласти базу для університетської бібліотеки, яка виновата забезпечувати збереження всіх необхідних даних. Створення інформаційної системи позволить автоматизувати процес автоматичної роботи бібліотеки, збереження інформації про студентів, викладачів, книжки, час видачі екземплярів. Це істотно заощадить час бібліотечних працівників.
Вся інформація буде систематизована і представлена в зручному і звичному для користувача вигляді.
2. Проектування бази даних
2.1 Відповідно до вимог поставленими в п.1 визначимо набір суті
О’єкт
Опис о’єкту
книжки
Інформація о всіх книжках на складі
Студенти
Студенти в бібліотеці
Вчителя
Вчителя університету
Мови
Інформація про мови, на якій написана книжка
Видачі
Інформація о выдачі и возвраті книжек
Статистика
Інформація о кількості книжек
2.2.
Визначимо типи зв’язків між сутностями
Сутність 1
Ступінь зв’язку
Сутність 2
книжки
N: 1
Мови
Студенти
N: 1
Видачі
Вчителя
N: 1
Видачі
Статистика
1: 1
книжки
Книжки
N: 1
Видачі
2.3
Визначимо атрибути сутностей та їх типи
Сущність
Атрибут
Тип даних
Knigi
number
Ключове поле, цілий
nazva
Символьний
avtor
Символьний
izdatel
Символьний
otdel
Символьний
kol
Цілий
kost
Дробний
god
Целый
id_lang
Цілий
Students
number_s
Ключевое поле, Символьний
fio
Символьний
address
Символьний
telephone
Символьний
grupa
Символьний
Teachers
number_t
Символьний
fio
Символьний
address
Символьний
Vzat_knigi
Id_data_vidachi
Ключевое поле, Цілий
data_vidachi
Символьний
Data_vozvrata
Символьнийв
number
Цілий
number_a
Символьний
Languages
Id_lang
Ключевое поле, Цілий
lang
Символьний
Сущність
Stat
Атрибут
Тип даних
id
Ключове поле, Цілий
nazva
Символьний
kol
Цілий
kil
Цілий
ost
Цілий
2.4.
Вигляд інформаційної моделі
2.5
За даною інформаційною моделлю створюємо запити на створення таблиць
Створюємо таблиці (Knigi, Students, Teachers, Vzat_knigi, Languages, Stat) и сходу делаем связи меж ними:
CREATE TABLE languages
(
id_lang int PRIMARY KEY NOT NULL,
lang char (30) NOT NULL
);
CREATE TABLE knigi
(
number int PRIMARY KEY NOT NULL,
nazva char (200) NOT NULL,
avtor char (100),
izdatel char (100),
otdel char (50) NOT NULL,
kol int,
kost float,
god int,
id_lang int NOT NULL,
FOREIGN KEY (id_lang) REFERENCES languages (id_lang)
);
CREATE TABLE vzat_knigi
(
id_data_vidachi int PRIMARY KEY NOT NULL,
data_vidachi date NOT NULL,
data_vozvrata date,
number int NOT NULL,
number_a char (10) NOT NULL,
FOREIGN KEY (number) REFERENCES knigi (number)
);
CREATE TABLE students
(
fio char (200) NOT NULL,
number_s char (10) PRIMARY KEY NOT NULL CHECK (number_s like ‘s-%’),
address char (200) NOT NULL,
telephone char (15),
grupa varchar (10) NOT NULL
);
CREATE TABLE teachers
(
fio char (200) NOT NULL,
number_t char (10) PRIMARY KEY NOT NULL CHECK (number_t like ‘t-%’),
address char (200) NOT NULL
);
CREATE TABLE stat
(id int PRIMARY KEY NOT NULL,
nazva char (200),
kol int,
kil int,
ost int
);
3. Програмна
реалізація
3.1
З’єднання з базою даних
Для з’єднання з базою використовуються методи в PHP. Це робить наступна строчка:
$connect_str=»host=localhost User=postgres password=RESKATOR dbname=biblioteka»;
где host=localhost — локалхост, до котрого приєднуються,
User=postgres password=RESKATOR — им’я та пароль користувача,
dbname=biblioteka — назва бази даних.
Щоб приєднати iншi вкладенi в папку файли з базою прописується строчка:
$db=pg_connect ($connect_str);
3.2 Обзор главных способов
Для нормальної роботи бази даних були використані наступні запити:
1) Виведення двох таблиць (книжки і мови) в одній
$query=»Select knigi.number,knigi.nazva,knigi.avtor,
knigi.izdatel,knigi.otdel,knigi.kol,knigi.kost,knigi.god,
languages.lang from knigi inner join languages on languages.id_lang=knigi.id_lang
where knigi.number like ‘%».$_POST [‘number’].»%’ and
knigi.nazva like ‘%».$_POST [‘nazva’].»%’ and
knigi.avtor like ‘%».$_POST [‘avtor’].»%’ and
knigi.izdatel like ‘%».$_POST [‘izdatel’].»%’ and
knigi.otdel like ‘%».$_POST [‘otdel’].»%’ and
knigi.kol like ‘%».$_POST [‘kol’].»%’ and
knigi.kost like ‘%».$_POST [‘kost’].»%’ and
knigi.god like ‘%».$_POST [‘god’].»%’ and
knigi.id_lang in (select id_lang from languages where lang like ‘%».$_POST [‘id_lang’].»%’); «;
2) Видалення інформації з таблиці
$query=’DELETE from vzat_knigi where number=’.$_POST [‘number’].’; ‘;
$res=pg_query ($db,$query);
$query=’DELETE from knigi where number=’.$_POST [‘number’].’; ‘;
$res=pg_query ($db,$query);
$query=»DELETE from stat where id='».$_POST [‘number’].»‘; «;
$res=pg_query ($db,$query);
3) Редагування даних в таблиці
«UPDATE knigi SET
nazva='».$_POST [‘nazva’].»‘,
avtor='».$_POST [‘avtor’].»‘,
izdatel='».$_POST [‘izdatel’].»‘,
otdel='».$_POST [‘otdel’].»‘,
kol='».$_POST [‘kol’].»‘,
kost='».$_POST [‘kost’].»‘,
god='».$_POST [‘god’].»‘,
id_lang='».$_POST [‘language’].»‘
where number='».$_POST [‘number’].»‘; «;
4) Додавання даних в таблицю
«INSERT into knigi values
(‘».$_POST [‘number’].»‘,
‘».$_POST [‘nazva’].»‘,
‘».$_POST [‘avtor’].»‘,
‘».$_POST [‘izdatel’].»‘,
‘».$_POST [‘otdel’].»‘,
‘».$_POST [‘kol’].»‘,
‘».$_POST [‘kost’].»‘,
‘».$_POST [‘god’].»‘,
‘».$_POST [‘id_lang’].»‘
)»;
4.
Інструкція користувача
Запустив програму, бачимо наступне вікно:
Рис.1 Стартове вікно
Для підключення до бази необхідно запустити Denwer, в теці www знайти файл config.php і прописати правильне ім’я користувача і пароль для з’єднання з POSTGRESQL. У адресній стоці браузера ввести www.lib.ru. Далі, натискуючи на будь-яке заслання в меню зліва, ми отримуємо відповідні її назві запити. Наприклад, можна проглянути таблицю студенти:
Рис.2 Таблиця Студенти
В кінці кожної таблиці додані клавиши для роботи з таблицею. Її можна редагувати, видаляти рядки або додавати нові. Також реалізована функція пошуку в таблиці:
Рис.3 Пошук в таблиці студенти
5. Контрольний приклад
При натисненні клавиши «Edit», ми можемо редагувати дані в заданому полі. Підзапит дозволяє також змінити дані в інших зв’язаних таблицях:
Рис.5 Контрольный пример
Після порівняння отриманих даних з таковым же під запитом, виконаним в програмі pgAdminIII, робимо висновок, що програма працює верно, оскільки дані збігаються.
Висновки
Виконана бота позволила набути навичок розробки баз даних від поставленого завдання до кінцевого програмного продукту, придатного до використання. В ході роботи розгледіли і освоєні навики використання мови SQL для роботи з базами даних, отриманий досвід організації баз даних в середі СУБД POSTGRESQL, зокрема використання запитів. Також освоєні прийоми звернення до баз за допомогою сервера Denwer, придбаний досвід програмування на мові PHP.
Перечень літератур
и
1.
Малахов Є.В. «Основи проектування баз даних. Конспект лекцій»
]]>